Школа фото: панорамні фотозйомки

26.10.2012

Панорамна зйомка сьогодні, – затребувана послуга багатьох студій. Залежно від цілей і завдань, що стоять перед замовниками, фотографи виконують як статичні фотографії “довгого” формату із співвідношенням сторін 1×2, 1×3 і більше, так і віртуальні панорами, як циліндричні, так і сферичні.

Якщо проаналізувати співвідношення горизонтальних і вертикальних сторін, що найчастіше зустрічаються в фотографічної практиці фотовідбитків, то вони лежать в межах 2:3, 3:4, 4:5.

Зрозуміло, що формат фотографії з таким співвідношенням його сторін не завжди дозволяє показати на ньому величні архітектурні ансамблі, узбережжя моря з відпочиваючими людьми, красиві панорами пейзажів та багато іншого цікавого матеріалу. Тому фотографи здійснюють фотозйомку панорами, коли на фотовідбитках співвідношення сторін змонтованого фото набагато перевищують ті, які наведені вище.

Фотопанораму можна отримати кількома способами:

  1. провести фотозйомку спеціальним панорамним фотоапаратом типу «Горизонт»; (негатив 24х58мм);
  2. фотографувати з використанням короткофокусного об’єктиву, а при фотодруку відкадрувати зображення з «панорамним» співвідношенням сторін;
  3. провести фотографування фотоапаратами загального призначення за спеціальними технологіями, при яких позначена панорама знімається по частинах, а потім видрукувані позитивні зображення поєднуються, склеюються в загальне панорамне фотографічне зображення.

У цьому випадку може бути застосований для отримання панорамного знімка звичайний малоформатний (або середньо-форматний) фотоапарат загального призначення («Зеніт», «Київ», «Салют» і т.д.).

Застосовуючи фотоапарат «Горизонт» для фотографування панорами, великих труднощів не виникає. Однак все-таки потрібно пам’ятати про те, що найкоротша витримка у затвора апарату 1/250 сек. Затвор щілинний. Після натискання кнопки спуску барабан з щілинним шторкою і об’єктив повертаються на кут 120º, пропускаючи світлові промені послідовно на різні ділянки фотоматеріалу по полю кадру. Тобто кадр послідовно експонується через щілину певної ширини в шторці затвора (залежно від витримки) за час повороту об’єктива.

Тривалість експонування всього кадру становить 0,25 сек (час проходження щілини затвора уздовж усього кадру). При постійному часі просування щілини затвора уздовж усього кадру витримка залежить тільки від ширини щілини.

Саме ці обставини потрібно враховувати при роботі з «Горизонтом» і бажано вести зйомку зі штатива. Така технологія панорамної фотозйомки дозволить отримати зображення різкими, а лінія горизонту в кожному кадрі буде паралельна нижнім чи верхнім межам кожного кадру і буде в кожному кадрі розташовуватися на однакових рівнях від меж кадру.

Використовуючи при зйомці панорами короткофокусний об’єктив з великим кутом зображення можна також на фото відобразити великі ділянки предметного простору по протяжності та ширині кадру.

Але в кадрі, знятим таким об’єктивом, залишається зверху і знизу багато простору, як правило, не заповненого сюжетно важливими деталями.

В процесі фотодруку, кадруванням можна ці ділянки вивести за межі кадру.

Предмети переднього плану при зйомці короткофокусним об’єктивами втрачають свої звичні геометричні форми, що є небажаним, зйомка виходить ракурсною.

Зручніше отримати панорамний знімок фотоапаратом з об’єктивом нормальної фокусної відстані, але панораму необхідно фотографувати фрагментами.

Технологічно це виконується в такій послідовності.

Спочатку вибираються межі панорамної фотозйомки і визначається приблизно середина цієї протяжності.

Якщо фотозйомка проводитиметься з однієї точки, то така панорама називається круговою.

Для зйомки панорами фотоапарат бажано встановити на штатив з панорамною голівкою. Штативи новітніх сучасних конструкцій забезпечені рівнем, за яким можна контролювати проходження лінії горизонту і меж кадрування кожного кадру (фрагмента) загальною панорами.

Адже остаточно змонтована панорама в місцях з’єднання окремих кадрів повинна мати однакові масштаби зображених об’єктів на кадрах, що з’єднуються. Знаючи кут зображення об’єктиву, можна користуватися шкалою панорамної головки штатива, яка показує градуси кута повороту прикріпленого до штативу фотоапарата.

Таким чином, можна повертати фотоапарат на кут менший, ніж кут зображення об’єктива. Тоді умови часткового перекриття наступним кадром попереднього будуть дотримані.

 

 

Якщо лінія горизонту в кожному кадрі фрагмента панорами буде проходити однаково від верхньої його межі, то при монтажі (зшиванні) фрагментів «зайвих» площ на панорамному знімку не буде. Це можна наочно підтвердити на представлених схемах монтажу панорами.

Щоб надати цілісність панорамному фотознімку, після монтажу фрагментів, що вийшли за спільний кордон панорами, зображення окремих кадрів обрізають.

Панорамний знімок можна отримати, на відміну від технології «кругової панорами», іншим способом. Переміщують точки зйомки для кожного фрагмента майбутньої панорами паралельно умовної площині самої майбутньої панорами. Відстань до цієї умовної площині фотографування повинна залишатися однаковою.

Така панорама за способом її зйомки називається паралельною.

Також, як і при зйомці кругової панорами, фотоапарат переміщається на строго визначену відстань, щоб на наступному фрагменті обов’язково відображалась і частина попереднього фрагмента.

Тобто наступний кадр повинен частково перекрити попередній. Це необхідно виконувати для наступних монтажних робіт, – коли будуть з’єднуватися фрагменти панорами в єдине ціле.

Особливістю фотозйомки панорам є фактори, які необхідно враховувати.

Перший з них – послідовність зйомки. Вона не повинна бути хаотичною: кадри повинні зніматися або справа наліво, або, навпаки, але послідовно один за одним. При такій зйомці полегшуються задачі монтажу панорамного знімка.

Всі кадри панорами повинні бути виконані при однакових умовах освітлення, тобто не можна, наприклад. перший кадр сфотографувати при сонячному освітленні, другий, коли сонце закрите хмарами, третій знову при сонячному освітленні. В кінцевому підсумку все кадри склеюються в єдиний панорамний знімок, на якому весь його знятий простір зобов’язаний мати однакове освітлення. Тому фотографувати послідовно кадри майбутнього панорамного зображення потрібно за часом швидко, щоб виключити тимчасовий паралакс. Якщо панорама сфотографована в сонячний день, то тіні на кожному знімку повинні падати в одному і тому ж напрямку. Так що експонометричні параметри, визначені експонометричним пристроєм – «витримка-діафрагма» вибираються для всіх кадрів майбутньої панорами однаковими.

Не можна також від кадру до кадру при фотографуванні панорами змінювати фокусування об’єктива. Наведений на різкість об’єктив повинен залишатися в тому ж положенні при зйомці наступних кадрів, що і при зйомці першого.

Розглядаючи схеми технологічної послідовності зйомки кругової і паралельної панорам, слід зауважити, що масштаби зображення об’єктів зйомки крайніх кадрів (лівий і правий) у круговій панорамі будуть набагато меншими. Це відбувається тому, що відстань до об’єктів в цих кадрах від точки зйомки набагато більша, ніж до центральних кадрів.

Тому на стиках двох сусідніх кадрів при монтажі виходить «злам» горизонтальної лінії. Такі «злами виражені на знімку» тим сильніше, чим коротша фокусна відстань об’єктиву, який використовувався при зйомці.

При зйомці паралельної панорами таких зламів не буває і масштаби зображень в кожному кадрі приблизно однакові за умови, що відстань від точок зйомки до умовної площині об’єктів панорами залишалась однаковою при фотозйомці кожного кадру, кожного фрагмента.

Слід звертати увагу на рухомі об’єкти при зйомці панорами. Зображення рухомого об’єкту повинно фіксуватися обов’язково в центрі якогось кадру або в тій його частині, яка відкрита для руху, а не в тій частині на стику, яка потрапляє в зону майбутнього монтажу, обрізки, склеювання.

Необхідно стежити і за тим, щоб одні і ті ж самі об’єкти, що рухаються, не потрапили в усі кадри, якщо рух об’єктів і напрямок послідовності зйомки збігаються.

Оскільки аналоговими фотоапаратами використовується роликова фотоплівка, то оброблені кадри негативу, зняті при однакових експонометричних параметрах, принесуть однакові фотографічні результати (щільність, контрастність).

Друкують і обробляють видрукувані кадри з негативів панорами також при однакових технологічних параметрах. Зрозуміло при цьому, що фотопапір повинен бути для всіх кадрів панорами однаковим за своїми фототехнічними характеристиками (контраст, поверхня, підкладка).

Панорамні кадри, виконані цифровими фотоапаратами, за спеціально розробленою для цього програмою «зшивають» на комп’ютері в єдине цілісне зображення фотопанорами.

У фотографічній практиці найчастіше зустрічаються технології зйомки горизонтальних панорам, хоча можна фотографувати і вертикальні панорами.

Найбільш складна технологія при зйомці багатоярусної панорами. Складність зйомки полягає в тому, що необхідно дуже строго витримати всі параметри першого ярусу, що нагадує паралельну панораму. Потім перейти до зйомки другого ярусу, але необхідно перекривати нижню частину зображення кадру з першого ярусу, як показано на схемі.

 

Вимоги до кожного окремого кадру такої багатоярусної панорами залишаються тими самими – експозиція на кожному кадрі однакова, масштаб зйомки однаковий, при зйомці перекривати частково ту площу панорами, яка знаходиться на стику сусідніх знімків.

При монтажі (склейці) знімків в панорамну картину, головне – поєднати зображення однакових зображень предметів на сусідніх кадрах.

Склеювати фрагменти панорами можна встик і накладаючи одну на одну.

У першому випадку зображення примикають одне до одного без втрати деталей.

У другому випадку склеювані кадри накладаються один на одного однаковими деталями зображень.

Підкреслюючи технологічні особливості панорамної фотографії, ще раз нагадаємо:

  • важливим є вибране місце і момент зйомки;
  • неприйнятними вважаються умови, коли сонце, то швидко з’являється, то швидко ховається за хмари, оскільки в результаті кадри панорами будуть зняті при різних умовах освітлення;
  • фотоапарат повинен знаходитися на рівній горизонтальній поверхні і бути надійно укріпленим на штативі з панорамної головкою;
  • при зйомках кожний наступний кадр повинен на 10-15% за площею захоплювати (перекривати) ще й попередній;
  • фокусування при зйомці панорами залишається для всіх кадрів однаковим;
  • зображення рухомих об’єктів повинні фіксуватися тільки в центральних частинах кадру;
  • контраст, щільність, поверхня, товщина підкладки для кожного кадру на відбитках з фотозображеннями повинні бути однаковими.

 

Автор Ю.Є. Федоров.

  • http://1tvs.com.ua/ua/ua/articles/shkola-fotografii-ekspozitsiya-osnovyi-pravilnogo-eksponirovaniya-vashih-fotografiy/ »
  • http://1tvs.com.ua/ua/ua/articles/klassicheskaya-muzyika-v-animatsii/«

Конаткти

Коли дзвонити

в будні дні з 09:00 до 22:00
у вихідні з 12:00 до 21:00

Приймальна комісія:
(+38 044) 227-42-10
(+38 044) 229-75-35
+38 063 298 68 38
Поточні навчальні питання:
(+38 044) 229-75-35
+380 50 690 95 59

Схема навчального року та канікул

Куди їхати

Київ, ст. м. Житомирська,
вул. Львівська, 23, Університет
"Україна", корпус 2, 6 пов.

Карта проїзду

Гуртожиток Іногороднім

Спільноти

facebook Вконтакті

Розклад Великий